Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Лигирда Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 17
Представлено документи з 1 до 17
|
1. |
Свинцицкий В. С. Расширенная гистерэктомия (С1 nerve-sparing dissection) у больных инвазивным раком шейки матки [Електронний ресурс] / В. С. Свинцицкий, Л. И. Воробьева, Э. А. Стаховский, Н. Ф. Лигирда, Т. В. Дерменжи, А. И. Яцина // Клиническая онкология. - 2013. - № 2. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2013_2_15
| 2. |
Лигирда Н. Ф. Особливості клінічного перебігу та діагностики рецидивів передраку та раку шийки матки у хворих після деструктивних методів лікування [Електронний ресурс] / Н. Ф. Лигирда, Л. І. Воробйова, М. С. Кротевич // Клиническая онкология. - 2014. - № 1. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2014_1_11 Вивчено особливості анамнезу, клінічного перебігу, діагностики рецидивів передраку та раку шийки матки (ПРШМ) у пацієнток, у яких було застосовано деструктивні методи лікування при епітеліальній патології шийки матки в минулому. Обстежено 97 пацієнток із рецидивами ПРШМ. Встановлено, що важливим є детальний збір анамнестичних даних, вивчення медичної документації та дослідження гістологічних препаратів, одержаних на первинному етапі лікування. При виявленні рецидиву ПРШМ після деструктивних методів лікування є обов'язковим виконання усіх стандартних обстежень: цитологічного дослідження матеріалу з ектоцервікса, ендоцервікса, розширеної кольпоскопії, біопсії та цервікального кюретажу. Діагностика передракової патології та раку шийки матки у хворих із рецидивами має особливості внаслідок "маскування" пухлини, зміщення зони епітеліального стику у цервікальний канал, розташування осередків атипового епітелію у товщі строми та недоступності патологічних вогнищ для оцінки при кольпоскопії та цитологічного забору матеріалу. Виконання повторних аблятивних (деструктивних) процедур у пацієнток із рецидивами ПРШМ після деструктивних методів лікування є неприйнятним. Таким пацієнткам необхідно провести ексцизію шийки матки з подальшим гістологічним дослідженням видаленого матеріалу.
| 3. |
Дерменжи Т. В. Нервосохраняющая радикальная гистерэктомия у больных инфильтративным раком шейки матки [Електронний ресурс] / Т. В. Дерменжи, В. С. Свинцицкий, С. В. Неспрядько, Н. Ф. Лигирда, Э. А. Стаховский, А. И. Яцина, А. В. Кабанов // Здоровье женщины. - 2016. - № 6. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_6_9 Цель исследования - улучшение эффективности лечения и качества жизни больных с инфильтративным раком шейки матки (РШМ) путем усовершенствования радикальной гистерэктомии за счет разработки и внедрения нервосохраняющей методики. В отделении онкогинекологии Национального института рака с 2012 по 2016 год пролечено 90 пациенток с инфильтративным РШМ. Возраст больных находился в пределах от 26 до 65 лет. В исследование включены лишь те пациентки, у которых диагноз РШМ был подтвержден гистологически. Все пациентки в зависимости от метода хирургического лечения были распределены на 2 группы: I - 45 пациенток с инфильтративным РШМ, которым выполнена нервосохраняющая радикальная гистерэктомия (НРГЭ), - основная группа; II группа - 45 пациенток с инфильтративным РШМ, которым выполнена радикальная гистерэктомия (РГЭ III типа), - контрольная группа. Прогностические показатели были тождественны в исследуемых группах. НРГЭ, включающая выделение кардинальной связки, разделение заднего и переднего листка пузырно-маточной связки, дает возможность отделить только маточную ветвь нижнего гипогастрального сплетения и сохранить иннервацию мочевого пузыря, избежать грубых нарушений его сократительной функции в послеоперационный период. Анализ полученных данных показал, что выполнение хирургического вмешательства у больных с инвазивным РШМ с сохранением основных элементов тазового вегетативного сплетения позволяет существенно снизить количество послеоперационных мочеполовых расстройств, что подтверждается показателями уродинамического исследования - цистометрии, выполненной в до- и ранний послеоперационный периоды.
| 4. |
Лигирда Н. Ф. До питання діагностики та лікування дисплазій епітелію шийки матки, що супроводжуються кератозом [Електронний ресурс] / Н. Ф. Лигирда, М. С. Кротевич, В. С. Свінціцький, Л. В. Скорода // Здоровье женщины. - 2016. - № 6. - С. 110-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_6_22 Проведено обстеження 76 пацієнток із гістологічно верифікованою дисплазією епітелію (ДЕ) шийки матки (ШМ) легкого та помірного ступенів та клінічними проявами кератозу. На етапі етіотропної неоад'ювантної терапії пацієнтки розподілені на дві групи: група дослідження (А) (38 пацієнток) - 20 пацієнток з помірним і 18 пацієнток з легким ступенем ДЕ ШМ з проявами кератозу; група контролю (В) (38 пацієнток) - 20 пацієнток з помірною та 18 пацієнток з легкою ДЕ ШМ з проявами кератозу. У досліджуваній групі А пацієнтки отримували терапію препаратом алокін-альфа по 1 мг підшкірно N 6 у поєднанні з alpha2b-інтерфероном у формі супозиторіїв по 500 000 МО двічі на добу 14 днів. У групі В пацієнтки отримували терапію alpha2b-інтерфероном у формі супозиторіїв по 500 000 МО двічі на добу 14 днів. У подальшому пацієнткам виконували діатермоексцизію зони трансформації ШМ. Позитивну динаміку кольпоскопічної картини через 3 тиж після закінчення курсу лікування, яка проявлялася у зменшенні площі та ступеня вираженості ураження, вірогідно частіше реєстрували у пацієнток досліджуваної групи А (86,8 %) у порівняні з пацієнтками контрольної групи В (63,2 %). Кольпоскопічна норма після завершення лікування визначена у 97,4 % пацієнток з групи А, натомість як у 31,6 % пацієнток групи В кольпоскопічно зареєстровано резидуальні явища кератозу.
| 5. |
Лигирда Н. Ф. Кольпоскопічне дослідження шийки матки у пацієнток з передінвазивним, мікроінвазивним та інвазивним раком шийки матки [Електронний ресурс] / Н. Ф. Лигирда // Здоровье женщины. - 2015. - № 7. - С. 181-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_7_45 Проведено кольпоскопічне дослідження 220 пацієнток із раком шийки матки (РШМ). З них: 1-а група - 78 пацієнток із внутрішньоепітеліальною карциномою (ВЕК), 2-а група - 75 пацієнток із мікроінвазивним раком (МІР) (T1a-стадії), 3-я група - 67 пацієнток із інвазивним РШМ (T1b-стадії). Щільний оцтово-білий епітелій - ознака, характерна для ВЕК і МІР у 47 % випадків і вірогідно частіше - у 87 % випадків - інфільтративного раку. Для інфільтративного раку у 90 % характерні атипові судини та у 64 % екзофітне ураження, причому за двома ознаками простежується достовірна різниця між досліджуваними групами. Такі ознаки, як груба пунктація та мозаїка, є характерними більш ніж для третини пацієнток усіх груп.
| 6. |
Лигирда Н. Ф. Важка дисплазія епітелію шийки матки та внутрішньоепітеліальна карцинома (ЦІН 3) з поширенням на склепіння та стінки піхви. Діагностика та лікування [Електронний ресурс] / Н. Ф. Лигирда, В. С. Свінціцький, М. С. Кротевич // Здоровье женщины. - 2017. - № 7. - С. 123-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_7_29 Мета дослідження - вивчення та систематизація основних клінічних варіантів ЦІН 3 з поширенням атипового епітелію на склепіння та стінки піхви; розроблення комплексних підходів до лікування хворих з ЦІН 3 із поширенням атипового епітелію (АТЕ) на склепіння та стінки піхви з застосуванням неоад'ювантної терапії та хірургічного лікування; вивчення терапевтичної ефективності застосування <$Ealpha>2b-інтерферону у формі вагінальних супозиторіїв і тилорону у комплексному лікуванні пацієнтів з ЦІН 3 із поширенням АТЕ на склепіння та стінки піхви на першому етапі комплексного медикаментозного лікування. Проведено обстеження 62 пацієнток із гістологічно верифікованою дисплазією епітелію шийки матки важкого ступеня та внутрішньоепітеліальною карциномою з поширенням АТЕ на склепіння та стінки піхви. На етапі неоад'ювантної етіотропної терапії пацієнтки були рандомізовано розподілені на дві групи. В основну групу (А) включено 31 пацієнтку, у контрольну групу (В) також включено 31 пацієнтку. У групі А пацієнткам неоад'ювантно призначено препарат <$Ealpha>2b-інтерферону по 500 000 МО у формі вагінальних супозиторіїв двічі на добу 14 днів і препарат тилорон по 1 таб 125 мг 1 раз на добу через день N 10. У групі В пацієнткам призначено стандартну терапію - препарат <$Ealpha>2b-інтерферону по 500 000 МО у формі вагінальних супозиторіїв двічі на добу 14 днів. Хірургічний етап лікування проведено відповідно до клінічного та гістологічного діагнозу та варіанта поширення процесу на стінки піхви. Виконано операції діатермоконізації шийки матки та комбінованої вагінальної трахелектомії типу А з резекцією верхньої третини піхви. Установлено три клінічні варіанти ЦІН 3 з поширенням на склепіння та стінки піхви: перший - ЦІН 3 локалізується на ектоцервіксі, ЦІН 1-2 (ІГХ із p16 є негативною) локалізується на склепіннях і стінках піхви; другий - ЦІН 3 локалізується на ектоцервіксі та поширюється на склепіння та стінки піхви; третій - ЦІН 3 локалізуються на ектоцервіксі та мультицентричні вогнища ЦІН 3 - на склепіннях і стінках піхви. Вибір комплексної програми лікування із хірургічним компонентом залежить від клінічного варіанта.
| 7. |
Лигирда Н. Ф. Кольпоскопія у вагітних. Особливості норми [Електронний ресурс] / Н. Ф. Лигирда // Здоровье женщины. - 2014. - № 3. - С. 57-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_3_14 Проведено обстеження 84 вагітних із нормальними цитологічними мазками, у яких в анамнезі не було жодних лікувальних втручань на шийці матки. З них 40 - першовагітні (1-а група) та 44 - повторновагітні (2-а група). Вивчено та визначено особливості кольпоскопічної картини в нормі у вагітних в I та II триместрах. Визначено особливості проведення кольпоскопічного дослідження у вагітних на різних термінах вагітності. Встановлено, що структура кольпоскопічних проявів фізіологічної перебудови слизової оболонки в нормі під час вагітності не має вірогідних відмінностей у першовагітних і повторновагітних жінок як у I, так і у II триместрах. В обох групах встановлено, що вірогідно частіше прояви фізіологічної перебудови слизової оболонки відбуваються у II триместрі вагітності, за виключенням процесів метаплазії, які активуються у I триместрі та заміщуються нерівномірним потовщенням епітелію - у II.
| 8. |
Лигирда Н. Ф. 2011 IFCPC – Кольпоскопічна термінологія для шийки матки та інтерпретація термінів розділу "Загальна оцінка" [Електронний ресурс] / Н. Ф. Лигирда // Здоровье женщины. - 2018. - № 1. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_1_6
| 9. |
Лигирда Н. Ф. 2011 IFCPC – кольпоскопічна термінологія для шийки матки та інтерпретація нових термінів розділу "Аномальні кольпоскопічні картини" [Електронний ресурс] / Н. Ф. Лигирда // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 9-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_3_3
| 10. |
Бурка О. А. Мікоплазма геніталіум – таємний руйнівник [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, Н. Ф. Лигирда // Здоровье женщины. - 2018. - № 6. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_6_3
| 11. |
Лигирда Н. Ф. Тілорон та α2b-інтерферон у лікуванні дисплазій епітелію шийки матки легкого і помірного ступеня з поширенням на склепіння та стінки піхви [Електронний ресурс] / Н. Ф. Лигирда, В. С. Свінцицький, Н. П. Цип, С. В. Неспрядько // Репродуктивна ендокринологія. - 2015. - № 2. - С. 25-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2015_2_6
| 12. |
Дерменжи Т. В. Использование цистоманометрии как объективного показателя сократительной функции мочевого пузыря у больных инфильтративным раком шейки матки [Електронний ресурс] / Т. В. Дерменжи, В. С. Свинцицкий, С. В. Неспрядько, Н. Ф. Лигирда, Э. A. Стаховский, А. И. Яцина, А. В. Кабанов // ScienceRise. Medical science. - 2016. - № 7. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2016_7_5
| 13. |
Туганова Т. Н. Ретроспективный пересмотр цито-гистологических расхождений в определении степени дисплазий эпителия шейки матки и цервикального канала [Електронний ресурс] / Т. Н. Туганова, Л. С. Болгова, О. И. Алексеенко, Н. Ф. Лигирда, И. Н. Троицкая // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 3. - С. 234-235. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_3_61
| 14. |
Туганова Т. Н. Цитологические изменения в цервикальном эпителии при дисплазии наружной части шейки матки [Електронний ресурс] / Т. Н. Туганова, Л. С. Болгова, О. И. Алексеенко, М. Г. Махортова, Т. М. Гордиенко, Н. Ф. Лигирда, Л. В. Скорода // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 3. - С. 235-236. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_3_62
| 15. |
Свінціцький В. С. Радикальна абдомінальна трахелектомія в лікуванні хворих на рак шийки матки Т1в1 репродуктивного віку [Електронний ресурс] / В. С. Свінціцький, Л. І. Воробйова, С. В. Неспрядько, І. В. Гончарук, Л. Н. Полонська, Л. А. Проскурня, Н. Ф. Лигирда // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 3. - С. 247-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_3_73
| 16. |
Болгова Л. С. Цито-гистологическое сопоставление при диагностике предраковых состояний и рака шейки матки [Електронний ресурс] / Л. С. Болгова, О. И. Алексеенко, Т. Н. Туганова, Н. Ф. Лигирда, М. Г. Махортова, Т. М. Гордиенко, Э. Н. Ковальчук // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 3. - С. 252-253. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_3_79
| 17. |
Бурка О. А. Цитологічна складова скринінгу на рак шийки матки: причини хибнонегативних і хибнопозитивних результатів, шляхи їх уникнення [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, Н. Ф. Лигирда, В. В. Куцовол, А. В. Свінціцька // Репродуктивна ендокринологія. - 2021. - № 1. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2021_1_10
|
|
|